Глаукома – що це?

Се­ред різ­них зах­во­рю­вань ока ця хвороба по­сі­дає особ­ли­ве міс­це. Гла­у­ко­ма, як в сві­ті, так і в Ук­ра­ї­ні, зай­має про­від­ні по­зи­ції се­ред при­чин не­ви­лі­ков­ної слі­по­ти та ін­ва­лід­нос­ті по зо­ру і є най­важ­ли­ві­шою ме­ди­ко-со­ці­аль­ною проб­ле­мою. То що ж це та­ке?

Гла­у­ко­ма – це тяж­ке оч­не зах­во­рю­ван­ня з май­же без­сим­птом­ним пе­ре­бі­гом, при яко­му від­бу­ва­єть­ся пош­код­жен­ня зо­ро­во­го нер­ва і сіт­ків­ки з ха­рак­тер­ним ви­па­дан­ням по­лів зо­ру, пов­’я­за­не, як пра­ви­ло, з під­ви­ще­ним внут­рі­шньо­оч­ним тис­ком, без лі­ку­ван­ня приз­во­дить до слі­по­ти. Зо­ро­вий нерв пов­ніс­тю ги­не, і слі­по­та но­сить без­по­во­рот­ний ха­рак­тер.

На пре­ве­ли­кий жаль, гла­у­ко­ма зай­має дру­ге міс­це се­ред при­чин слі­по­ти в сві­ті, вра­жа­ю­чи лю­дей будь-якої ста­ті, ра­си та на­ці­о­наль­нос­ті. В Ар­бу­зинсь­ко­му ра­йо­ні за­ре­єс­тро­ва­но біль­ше 50 хво­рих на гла­у­ко­му, час­ті­ше хворіють лю­ди у ві­ці за сорок ро­ків. У мо­ло­до­му ві­ці гла­у­ко­ма зус­трі­ча­єть­ся знач­но рід­ше.

Вва­жа­єть­ся, що ве­ли­чез­ну роль у ви­ник­нен­ні гла­у­ко­ми гра­ють спад­ко­ві чин­ни­ки. Як­що в сім­’ї є ро­ди­чі, які хво­рі­ли на гла­у­ко­му, не­об­хід­но не рід­ше од­но­го ра­зу на рік про­хо­ди­ти ог­ляд у оф­таль­мо­ло­га. Зне­ва­га лі­ку­ван­ням при гла­у­ко­мі не­ми­ну­че приз­во­дить до слі­по­ти.

Роз­різ­ня­ють де­кіль­ка різ­но­ви­дів гла­у­ко­ми: врод­же­на , вто­рин­на, пер­вин­на.

Врод­же­на гла­у­ко­ма – мо­же вик­ли­ка­ти­ся ге­не­тич­ни­ми при­чи­на­ми впли­ву на плід та­ких зах­во­рю­вань як ко­ре­ва крас­ну­ха, грип, ток­соп­лаз­моз, па­ро­тит, гі­пок­сія.

Вто­рин­на гла­у­ко­ма – це нас­лі­док ін­ших або за­галь­них оч­них зах­во­рю­вань. При­чи­на­ми та­кож мо­жуть бу­ти ме­ха­ніч­ні пош­код­жен­ня ока.

Пер­вин­на гла­у­ко­ма до­рос­лих – най­час­ті­ший вид хро­ніч­ної гла­у­ко­ми, який пов­’я­за­ний з ві­ко­ви­ми оч­ни­ми змі­на­ми.

Сим­пто­ми гла­у­ко­ми без­по­се­ре­дньо за­ле­жать від фор­ми і ста­дії роз­вит­ку хво­ро­би. Її під­ступ­ність у то­му, що на по­чат­ко­вій ста­дії зах­во­рю­ван­ня, 80% хво­рих не від­чу­ва­ють жод­них нез­руч­нос­тей. По­вин­но нас­то­ро­жу­ва­ти:

– сим­пто­ми гла­у­ко­ми пер­вин­но­го ти­пу або, як її ще на­зи­ва­ють, пер­вин­ної гла­у­ко­ми, тоб­то од­ні­єю з форм зак­ри­то-ву­гіль­ної або від­кри­то-ву­гіль­ної гла­у­ко­ми, це рай­дуж­ні ко­ла. При пог­ля­ді на лам­поч­ку або по­лум­’я свіч­ки, па­ці­єн­то­ві зда­єть­ся, що во­гонь ото­че­ний рай­дуж­ним оре­о­лом;

– по­я­ва “сіт­ки” пе­ред очи­ма, тис­нуть бо­лі в об­лас­ті очей, іно­ді від­да­ють у го­ло­ву;

– до сим­пто­мів та­кож від­но­сить­ся пе­рі­о­дич­не “за­ту­ма­нен­ня” зо­ру, по­я­ва “пе­ле­ни”, най­час­ті­ше вранці, зни­жен­ня гос­тро­ти зо­ру в су­тін­ках, а по­тім і при нор­маль­но­му ос­віт­лен­ні, зву­жен­ня ку­та зо­ру;

– при ог­ля­ді фа­хів­цем спос­те­рі­га­єть­ся наб­ряк ро­гів­ки і ве­сел­ко­вої обо­лон­ки ока;

– ви­мі­рю­ван­ня тис­ку по­ка­зує під­ви­ще­ні зна­чен­ня, па­ці­єн­та ну­дить.

Най­важ­че ця хво­ро­ба про­яв­ля­єть­ся у хво­рих на гі­пер­то­ніч­ну хво­ро­бу та цук­ро­вий ді­а­бет.

Під­ви­ще­ний внут­рі­шньо­оч­ний тиск са­ма лю­ди­на не від­чу­ває, йо­го мож­на виз­на­чи­ти тіль­ки за до­по­мо­гою спе­ці­аль­но­го дос­лід­жен­ня – то­но­мет­рії. То­но­мет­рія бу­ває кон­так­тна, ко­ли до ока прик­ла­да­ють спе­ці­аль­ний тя­га­рець, і без­кон­так­тна, за до­по­мо­гою спе­ці­аль­них апа­ра­тів – пнев­мо­то­но­мет­рів.

Ос­нов­ним зав­дан­ням у лі­ку­ван­ні гла­у­ко­ми є збе­ре­жен­ня зо­ро­вих фун­кцій з мі­ні­маль­ни­ми по­біч­ни­ми ефек­та­ми від зас­то­со­ву­ва­ної те­ра­пії і під­три­ман­ня нор­маль­ної якос­ті жит­тя па­ці­єн­та. За­по­ру­кою ус­піш­но­го лі­ку­ван­ня є пра­виль­не ро­зу­мін­ня па­ці­єн­том сер­йоз­но­го прог­но­зу хво­ро­би та не­об­хід­нос­ті адек­ват­но­го лі­ку­ван­ня.

На жаль, на сьо­год­ніш­ній день не іс­нує ме­то­дів, що доз­во­ля­ють ви­лі­ку­ва­ти гла­у­ко­му, але її пот­ріб­но і мож­на лі­ку­ва­ти і кон­тро­лю­ва­ти.

Лі­ку­ють гла­у­ко­му кон­сер­ва­тив­ним (ме­ди­ка­мен­тоз­ним) ме­то­дом, ла­зер­ним і хі­рур­гіч­ним шля­хом. Ме­ди­ка­мен­тоз­не лі­ку­ван­ня, в свою чер­гу, про­во­дить­ся за трьо­ма нап­рям­ка­ми: оф­таль­мо-гі­по­тен­зив­на те­ра­пія , спря­мо­ва­ні на зни­жен­ня внут­рі­шньо­оч­но­го тис­ку, по­ліп­шен­ня кро­во­пос­та­чан­ня внут­ріш­ніх оч­них обо­ло­нок і внут­рі­шньо­оч­ної час­ти­ни зо­ро­во­го нер­ва, нор­ма­лі­за­ція ме­та­бо­ліз­му (об­мін­них про­це­сів) в оч­них тка­ни­нах для впли­ву на дис­тро­фіч­ні про­це­си, які ха­рак­тер­ні для гла­у­ко­ми.

Но­віт­ні пре­па­ра­ти (оч­ні крап­лі) доз­во­ля­ють більш нап­рав­ле­но здій­сню­ва­ти вплив на гла­у­ко­му: змен­шу­ва­ти про­дук­цію рі­ди­ни і пок­ра­щу­ва­ти її від­тік.

Ла­зер­не лі­ку­ван­ня ста­ло мож­ли­вим не так дав­но, піс­ля ство­рен­ня су­час­них оф­таль­мо­ло­гіч­них ла­зер­них ус­та­но­вок.

Хі­рур­гіч­не лі­ку­ван­ня по­ля­гає у ство­рен­ні аль­тер­на­тив­ної сис­те­ми від­то­ку внут­рі­шньо­оч­ної рі­ди­ни, піс­ля чо­го від­бу­ва­єть­ся нор­ма­лі­за­ція внут­рі­шньо­оч­но­го тис­ку без зас­то­су­ван­ня ме­ди­ка­мен­тоз­них пре­па­ра­тів.

Різ­ні фор­ми і ти­пи гла­у­ко­ми при­пус­ка­ють від­мін­ність хі­рур­гіч­но­го опе­ра­тив­но­го втру­чан­ня і ви­рі­шу­ють­ся, кожного разу, ін­ди­ві­ду­аль­но. Ви­нят­ком є врод­же­на гла­у­ко­ма у ді­тей, ця фор­ма зах­во­рю­ван­ня лі­ку­єть­ся тіль­ки хі­рур­гіч­ни­ми ме­то­да­ми.

Про­фі­лак­ти­ка гла­у­ко­ми. Гла­у­ко­ма є, ма­буть, най­по­ши­ре­ні­шою при­чи­ною слі­по­ти, і то­му про­фі­лак­ти­ка прог­ре­су­ван­ня зах­во­рю­ван­ня має ве­ли­чез­не со­ці­аль­но-еко­но­міч­не зна­чен­ня як для ок­ре­мої лю­ди­ни, так і для сус­піль­ства в ці­ло­му.

Пе­ре­біг хво­ро­би ба­га­то в чо­му за­ле­жить від спо­со­бу жит­тя хво­ро­го, лі­ку­ван­ня гла­у­ко­ми не мо­же бу­ти ус­піш­ним без ко­рек­ції спо­со­бу жит­тя. Слід уни­ка­ти фі­зич­них і нер­во­вих пе­ре­ван­та­жень, особ­ли­во у стар­шо­му ві­ці. До­пус­ти­ма гра­нич­на важ­кість для під­нят­тя не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 10 кг. Не слід, та­кож, чи­та­ти при по­га­но­му ос­віт­лен­ні і про­тя­гом дов­го­го пе­рі­о­ду.

Ве­ли­ке зна­чен­ня має і ра­ці­он, хар­чу­ва­ти­ся не­об­хід­но ра­ці­о­наль­но, від­по­від­но до ві­ку. Пе­ре­ва­гу слід від­да­ва­ти ово­че­вим стравам, ри­бі, си­рим ово­чам і фрук­там і об­ме­жи­ти при­йом тва­рин­них жи­рів і цук­ру. Для очей ду­же шкід­ли­вий ні­ко­тин, то­му від ку­рін­ня кра­ще від­мо­ви­ти­ся, чим швид­ше, тим кра­ще.

Най­більш ефек­тив­ним в про­фі­лак­ти­ці зах­во­рю­ван­ня гла­у­ко­мою, є сис­те­ма­тич­ний ог­ляд у фа­хів­ця-оф­таль­мо­ло­га та кон­троль внут­рі­шньо­оч­но­го тис­ку, для осіб, стар­ших 40-45 ро­ків. Від­ві­ду­ва­ти лі­ка­ря пот­ріб­но не рід­ше, ніж один раз на рік. Особ­ли­во уваж­но до пи­тань про­фі­лак­ти­ки гла­у­ко­ми по­вин­ні ста­ви­ти­ся лю­ди, які ма­ють хво­рих на гла­у­ко­му ро­ди­чів.

У ра­зі, ко­ли з’я­ви­ли­ся пер­ші сим­пто­ми гла­у­ко­ми, не­об­хід­но не­гай­но звер­та­ти­ся до лі­ка­ря. При ви­яв­лен­ні будь-якої фор­ми гла­у­ко­ми, пот­ріб­но обов­’яз­ко­во пе­ре­бу­ва­ти на дис­пан­сер­но­му спос­те­ре­жен­ні у лі­ка­ря-оку­ліс­та. Пам­’я­тай­те, що на да­ний час ме­ди­ци­на не має мож­ли­вос­ті від­но­ви­ти втра­че­ний в ре­зуль­та­ті прог­ре­су­ван­ня гла­у­ко­ми зір.

Заступник головного лікаря Арбузинського РЦ ПМСД,

лі­кар-оф­таль­мо­лог Омельченко Т.В.