Рак передміхурової залози

Рак передміхурової залози – це злоякісна пухлина, яка виникає з епітелію альвеолярноклітинних залоз. Це одне з найчастіших онкологічних  захворювань у чоловіків, воно становить, за різними джерелами, від 5 до 18% випадків раку серед чоловіків. Найчастіше хворіють люди старшого та середнього віку.

Передміхурова залоза – це орган чоловічої статевої сфери, основною функцією якого є вироблення спеціального секрету, який становить рідку частину сперми. Завдяки цьому секрету сперматозоїди  набувають більшої рухливості, що дуже важливо для їх  здатності  до запліднення. Передміхурова залоза розташована під сечовим міхурем і вона з усіх сторін оточує початкову частину сечовивідного каналу.

Достеменно причини розвитку хвороби ще не з’ясовані. Але у багатьох дослідженнях встановлено зв’язок між виникненням раку простати і порушеннями ендокринної регуляції балансу статевих гормонів на рівні гіпоталамо-гіпофізарної системи, надниркових і статевих залоз (тестостерону). Також  відомі фактори ризику розвитку хвороби. Серед них найголовніші:

– вік чоловіків(зазвичай, хвороба розвивається у тих, кому за 60);

– генетичний фактор, тобто наявність раку простати у близьких родичів;

лікування тестостероном;

– вживання їжі, яка містить багато жирів, особливо тваринних(вегетаріанці хворіють набагато рідше);

– доброякісна гіперплазія простати.

Якщо порівнювати з іншими  формами раку, рак передміхурової залози розвивається повільно, дуже рідко трапляються випадки агресивної форми раку. Зазвичай, пухлина росте повільно, і щодень тисне на сечовий канал. Найчастіше, прискорене або утруднене сечовипускання  і є  першим  симптомом раку простати. Може бути і гостра затримка сечі. Звичайно, такі симптоми характерні і для простатиту, але в будь якому разі при їх появі необхідно проконсультуватися з хірургом.

Загалом, відповідно до чотирьох стадій хвороби, можна так класифікувати симптоми хвороби:

1 стадія: клінічні прояви відсутні, діагноз установлюють випадково при морфологічному дослідженні вилучених аденом.

2 стадія: порушень сечовипускання й інших ознак хвороби немає; при ректальному дослідженні виявляють щільний вузол у залозі; діагноз установлюють при біопсії; метастази на такій стадії бувають рідко.

3 стадія: часте сечовипускання, гематурія(кров в сечі), інші симптоми; пухлина проростає в сечовий міхур; біопсія підтверджує діагноз; у половини пацієнтів виявляють метастази в лімфатичні вузли.

4 стадія: пухлина вже має великі розміри, основна характерна ознака цієї стадії – наявність метастазів у кістки й інші органи.

Якщо метастази виходять за межі простати, в сечі може виявлятися  кров, а у випадку вростання пухлини в перешийок сечового міхура  виникає нетримання сечі. Найчастіше метастази раку простати вражають печінку, легені, лімфатичні вузли в очеревині, кістки. Кісткові метастази викликають патологічні переломи, обмежують рух, роблять їх хворобливими.

При ураженні метастазами заочеревинних лімфатичних вузлів з’являється біль в паху, попереку, набряки статевого члена, мошонки, ніг.

Для  діагностики раку простати використовують такі методи: ректальне пальцеве дослідження, визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА), трансректальне  ультразвукове дослідження та біопсію.

Ректальне пальцеве дослідження. У 85 % випадків рак  передміхурової залози розвивається із периферичної зони простати, добре доступної для ректального пальцевого обстеження. Тому  саме при такій локалізації раку не слід нехтувати простим методом обстеження. Обстеження проводить лікар. Дані, отримані таким методом,не завжди точні, але все ж вони є серйозним аргументом для подальшого обстеження.

Визначення рівня простатичного специфічного антигену (ПСА). ПСА – особливий білок у  крові, що виробляється простатою. Визначити його рівень можна за допомогою аналізу крові.

Трансректальне  ультразвукове дослідження. У пряму кишку вводиться ультразвуковий датчик, що дозволяє побачити простату і виявити в ній наявність пухлини, її розміри і розташування.  Щоправда,  з допомогою ультразвуку не можна визначити  доброякісна пухлина  чи злоякісна.  Тому для точного діагнозу проводять біопсію простати.

Біопсія простати. Спеціальною голкою беруть шматочок простати для дослідження клітин пухлини під мікроскопом. Процедура займає 15-20 хвилин, не вимагає знеболювання.

Дуже важливим і актуальним на сьогоднішній день є питання про лікування раку передміхурової залози. Рішення про лікування приймається відповідно до віку пацієнта.

Слід пам’ятати, що своєчасна діагностика раку передміхурової залози – запорука успішного одужання! Тому, чоловіки при будь-яких неприємних відчуттях не зволікайте-обстежуйтесь вчасно у фахівця в лікувальному закладі за місцем проживання.

Сімейний лікар Семенівської амбулаторії ЗПСМ

Козак О.Ю.