Медицина після нововведень

Трансформація системи охорони здоров’я стосується кожного.

Її мета – забезпечити всім громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг та перебудувати систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт.

 

І. ОСНОВНІ ЗМІНИ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я, ЩО ВЖЕ ВІДБУЛИСЬ

1. Впроваджено державний гарантований пакет медичної допомоги.

Держава взяла на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг. Бюджет розподіляють за медичними послугами, які необхідні пацієнтам, на рівних для всіх громадян умовах. Пакет медичної допомоги, гарантований державою, визначено, виходячи з пріоритетів охорони здоров’я в Україні у обсязі можливостей державного фінансування. Державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включає доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг повністю оплачує Національна служба здоров’я України (центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг).

Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою, існує перелік медичних послуг, що їх повністю оплачує держава. Конкретний список буде формуватися щороку, виходячи з потреб населення в медичному обслуговуванні, пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та обсягу доступних коштів у Державному бюджеті .Послуги екстреної, первинної, амбулаторної, госпітальної та паліативної допомоги фінансується державою в межах програми медичних гарантій. Самостійно пацієнтам доведеться сплачувати за такі послуги як неекстрена стоматологія, звернення до лікаря без направлення, естетична медицина тощо.

2. Запроваджено принцип «гроші ходять за пацієнтом».

Держава перейшла від утримування мережі медичних закладів, які надають безоплатні послуги (як відомо, цей варіант у нас працював, і не надто добре), до стратегічної закупівлі послуг у цій мережі. Держава більше не виділяє грошей згідно з кошторисом на утримання того чи іншого закладу охорони здоров’я, державного чи комунального.

Натомість медичні заклади перетворилися на автономні суб’єкти господарської діяльності, що отримуватимуть оплату за результатами своєї діяльності, тобто за фактично надану ними пацієнтам медичну допомогу.

3. Автономізація постачальників медичної допомоги.

На зміну командно-адміністративній моделі відносин прийшла контрактна. Це означає, що відносини між НСЗУ та медичними закладами, які стали комунальними некомерційними підприємствами, регулюються договорами про медичне обслуговування населення, з чітко визначеними параметрами фінансування результату. В межах зазначених договорів Національна служба здоров’я України діє в інтересах пацієнтів (платників податків) як третя сторона-платник, а заклад охорони здоров’я або індивідуальний лікар приватної практики виступають як постачальники послуг.

4. Запроваджено систему e-Health (електронне здоров’я).

Застаріла паперова звітність іде в небуття. Всю медичну документацію планово переводять в електронний вигляд. Це розвантажує лікарів, дозволяє їм більш якісно та оперативно надавати медичні послуги пацієнтам та унеможливлює ситуацію втрати медичних даних пацієнтів. Також це дозволяє збирати дані щодо необхідних послуг в окремих районах, більш точно розраховувати тарифи та контролювати якість медичної допомоги.

Вже у 2019 році запущені нові електронні інструменти – електронна медична картка, електронне направлення, електронний рецепт на “Доступні ліки” та ін.

5. Програма «Доступні ліки».

У квітні 2017 року Уряд запустив програму «Доступні ліки». Пацієнти, які мають серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу чи бронхіальну астму, можуть отримати препарати безкоштовно або з незначною доплатою. Для цього потрібно звернутися до лікаря за рецептом, а потім отримати препарати в аптеці, що долучилася до програми.

З 1 квітня 2019 року програму «Доступні ліки» адмініструє Національна служба здоров’я України. З цього часу рецепти за програмою лікарі виписують виключно в електронній системі охорони здоров’я. Відтепер не має значення, де проживає пацієнт і де рецепт був виданий. Завдяки переходу програми реімбурсації «Доступні ліки» до НСЗУ пацієнти отримують ліки за рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка бере участь у програмі. Це розширило можливості лікарів первинної допомоги виписувати ліки за програмою для усіх пацієнтів, які підписали з ними декларації.

6. Прозора та ефективна закупівля ліків.

Однією з важливих складових трансформації системи охорони здоров’я є оптимізація процесу закупівель ліків на рівні держави.

Що отримали пацієнти та лікарі з впровадженням реформи:

Декларація з лікарем. Пацієнтам варто пам’ятати – аби отримати безкоштовну допомогу, в першу чергу необхідно укласти декларацію зі своїм сімейним лікарем. Ті, хто не підпише декларацію, вимушений буде сплачувати за планові медичні послуги. Цікаво, що тарифи на співпрацю з пацієнтами без декларацій встановлюватимуть лікарні самостійно.

Але оплата не стосується ані невідкладної, ані екстреної допомоги – ці послуги для всіх залишаються безкоштовними.

Електронні скерування. З квітня 2020 р. діють електронні скерування до вузькопрофільного спеціаліста – сімейний лікар видає їх пацієнту, котрий сам обиратиме лікаря. Гіпотетично можна піти навіть до лікаря в іншій області у лікарню, яка співпрацює з НСЗУ. Нарешті місце проживання та реєстрації пацієнта не має жодного впливу для черговості надання медичної допомоги. Такі онлайн-скерування унеможливлюють виправлення та мінімізують випадки корупції – тож система має стати прозорішою.

Конкуренція між лікарнями. Таким чином, пацієнт стає центром системи надання медичних послуг. Конкуренція між медичними закладами сприятиме росту рівня їхньої професійності.

Пріоритетне лікування. Лікування інсульту, інфаркту, пологи, неонатальна допомога та рання онкодіагностика є пріоритетними. Пріоритетні послуги фінансуватиме і НСЗУ, і МОЗ (закупівля дорогих ліків).

Що буде платним. Кожна комунальна лікарня сформує список платних послуг, приміром, обстеження чи аналізи. Наприклад, якщо пацієнт хоче зробити більше аналізів, ніж призначив лікар, йому доведеться доплачувати за це.

ІІ. РІВНІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

  1. Первинна ланка медичної допомога (надається сімейними лікарями, терапевтами, педіатрами:

– Діагностика і лікування

Сімейні лікарі, терапевти та педіатри спостерігають за вашим станом здоров’я чи станом здоров’я вашої дитини, ставлять діагнози та лікують найбільш поширені хвороби, травми, отруєння. За потреби лікар дає направлення до фахівця вторинної чи третинної допомоги – ЛОРа, ендокринолога, хірурга тощо – чи буде консультуватись з ним щодо вашого лікування.

Так само терапевти, педіатри та сімейні лікарі ведуть пацієнтів із хронічними захворюваннями та станами).

– Аналізи та дослідження

На рівні первинної медичної допомоги у пакет послуг входять такі аналізи і дослідження:

– загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою;

– загальний аналіз сечі;

– глюкоза крові;

– загальний холестерин;

– вимірювання артеріального тиску;

– електрокардіограма;

– вимірювання ваги, зросту, окружності талії;

– швидкий тест на вагітність;

– швидкий тест на тропонін;

– швидкі тести на віл, вірусні гепатити.

Інші дослідження та аналізи виконуються за направленням вашого лікаря у закладах спеціалізованої допомоги.

– Спостереження неускладненої вагітності і діти до 3-х років

– Вакцинація

– Обов’язкові профілактичні огляди

– Рецепти на ліки

Рецепти на ліки, зокрема за програмою «Доступні ліки», також виписує лікар.

– Візити додому і невідкладна допомога

Лікар самостійно визначає необхідність візиту до пацієнта додому, залежно від медичних показів. Лікар може дати поради щодо полегшення стану по телефону, а пізніше, під час прийому у закладі направити на аналізи та дослідження, уточнити діагноз та призначити необхідне лікування. Лікар також може викликати екстрену допомогу до хворого, якщо буде така необхідність.

Невідкладна допомога при гострих станах і раптовому погіршенні стану здоров’я надається в медичному закладі.

– Паліативна допомога і медичні довідки

У компетенції лікаря первинки також окремі послуги паліативної допомоги – спостереження та оцінка стану важкохворого пацієнта, виписування рецептів для лікування больового синдрому.

Лікар також видасть потрібну довідку, листок непрацездатності, направлення для проходження медико-соціальної експертизи тощо.

  1. Вторинна ланка медичної допомоги

Вторинна (спеціалізована) медична допомога – вид медичної допомоги, що надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або невідкладних випадках лікарями та іншими медичними працівниками закладу охорони здоров’я відповідного типу та спеціалізації і не включає високоспеціалізовані та високотехнологічні стаціонарні медичні послуги, що належать до третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги).

На перший погляд, комусь може здатися, що істотних позитивних змін після реформи вторинки пацієнти не відчують. Натомість з’являться незручності, бо головною умовою того, щоб пацієнт отримав вторинну або третинну медичну допомогу безкоштовно, є клопіт з отриманням направлення від сімейного лікаря або вузького спеціаліста .

Варто розуміти: направлення «придумане» для того, щоб пацієнти не ставили самі собі діагнози. А також, щоб НСЗУ могла відстежити і оплатити послуги, надані державою пацієнту. При цьому без направлення від сімейного лікаря можна буде потрапити до акушера-гінеколога, психіатра, нарколога, стоматолога, а також – до лікаря, у якого пацієнт перебуває під медичним наглядом.

За направленням лікаря, а також при самозверненні до названих вище фахівців, пацієнти зможуть отримати безкоштовно практично усі види медичної допомоги, окрім такої, що не вважається критично важливою – масаж, фізіотерапія, пластична хірургія, планова стоматологія (оплачуватиметься лише невідкладна). Перевага у тому, що тепер пацієнт не буде прив’язаний до конкретної лікарні за місцем проживання.

Пацієнт зможе обрати – до якого фахівця, в яку лікарню йому краще піти, і держава саме туди перерахує за нього кошти (головне, щоб заклад був долучений до реформи вторинки – це можна буде перевірити на сайті НСЗУ). Важливо, що безкоштовна амбулаторна допомога, окрім прийому у лікаря, включатиме лабораторні, функціональні та інструментальні обстеження – той же рентген, узд, аналізи тощо, малі хірургічні втручання, планову стоматологія дітям до 16 років, невідкладну стоматологічну допомогу, перебування у денному стаціонарі та медичну реабілітацію.

У межах амбулаторної допомоги діють пріоритетні послуги – ті, які спрямовані на лікування станів і захворювань, що найбільше впливають на тривалість і якість життя людей в Україні. Важливо: медична допомога при невідкладних станах надаватиметься усім без винятку пацієнтам – незалежно від наявності декларації.

Якщо пацієнт не має направлення, і на нього не поширюються випадки щодо самозвернення, послуга може надаватися на платній основі – оплатою в касі закладу. Скільки це коштуватиме – кожен заклад визначатиме самостійно і підрахунок тарифів закладами ще триває, пояснюють в прес-службі НСЗУ.

Держава оплачує обслуговування не лише у вузьких фахівців амбулаторно, але і стаціонарну допомогу.

Отож, безкоштовною є:

– хірургічна допомога, що передбачає проведення хірургічних операцій дорослим та дітям за лікарськими спеціальностями: гінекологія, комбустіологія (лікування опіків), нейрохірургія, онкогінекологія, онкологія, онкоотоларингологія, онкохірургія, ортопедія і травматологія, отоларингологія, офтальмологія, проктологія, судинна хірургія, торакальна хірургія, трансплантологія, урологія, хірургія серця та магістральних судин, щелепно-лицьова хірургія;

– медична допомога пацієнтам із нехірургічними (соматичними) захворюваннями в стаціонарних умовах за напрямами: акушерство і гінекологія, алергологія, гастроентерологія, гематологія, гінекологія, дитяча дерматовенерологія, ендокринологія, імунологія, інфекційні хвороби, кардіологія, наркологія, неврологія, нефрологія, педіатрія, пульмонологія, ревматологія, терапія, токсикологія.

Тобто – практично все. Чи доведеться окремо докуповувати медикаменти, як це часто буває? У НСЗУ пояснюють, що до тарифів за медичні послуги не включено вартість ліків та витратних матеріалів. Але вони централізовано забезпечуються за рахунок інших програм державного бюджету.

Тож в ідеалі пацієнти безкоштовно отримуватимуть і медичну послугу, і більшість супутніх витратних матеріалів та ліків. Але знову ж таки, якщо людина виявить бажання пролікуватися у стаціонарі, без направлення сімейного або лікуючого лікаря чи перебування у невідкладному стані, то за таку госпіталізацію потрібно буде заплатити.

Окремо як пріоритетні напрями допомоги, які теж оплачуються державою, виділено допомогу жінкам при пологах і новонародженим, а також спеціалізовану медичну допомогу при гострому мозковому інсульті та гострому інфаркті міокарда.

Також у закладах, що мають відповідну спеціалізацію, за державний кошт здійснюватиметься діагностика та хіміотерапевтичне і радіологічне лікування онкологічних захворювань, психіатрична допомога, лікування хворих на туберкульоз, лікування та супровід людей із вірусом імунодефіциту людини. Тобто у цілому, якщо реформа запрацює в ідеалі, то стаціонарна допомога має стати навіть доступнішою, оскільки за направлення лікаря, за діагностичні обстеження, лікування в стаціонарі чи операцію людині не треба буде платити.

  1. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога

Вид медичної допомоги, яка передбачає надання високоспеціалізованих діагностичних та лікувальних медичних послуг з використанням високотехнологічного обладнання. Третинна (високоспеціалізована) медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров’я надається лише за направленням лікаря первинної або вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.

  1. Екстрена медична допомога

Медична допомога, яку надають працівники системи екстреної медичної допомоги з невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я.

Міністерство охорони здоров’я  у 2021 році оптимізує надання екстреної медичної допомоги, для цього введеться  кілька категорій терміновості викликів і відповідно – алгоритмів реагування на них.

– Критичні випадки.

Стан хворого вимагає негайного реагування, втручання або реанімаційних заходів. Наприклад, це ознаки клінічної смерті, обструкція дихальних шляхів, політравми тощо. У таких випадках швидка має приїжджати не більш як за 10 хвилин.

– Екстрені виклики.

Потенційно серйозні стани, які можуть вимагати швидкої оцінки, невідкладної допомоги на місці або невідкладного транспортування. Час, за який швидка має доїхати до пацієнта, не має перевищувати 20 хвилин.

– Неекстрені виклики.

Стани, які не несуть загрози життю і здоров’ю пацієнта, наприклад, загострення хронічних захворювань. Такі виклики переважно скеровуватимуть на первинну ланку. За можливості бригада швидкої приїжджатиме – але якщо не задіяна на терміновіших викликах.

– Непрофільні виклики.

Швидка не приїжджатиме, пацієнта консультуватимуть телефоном або скеровуватимуть до сімейного лікаря.

Підводячи підсумок, наголошую, що медична допомога пацієнтам надається незалежно від місця прописки, місця проживання та адміністративної території. Головне мати підписану декларацію з лікарем первинної ланки, щоб мати можливість отримати консультацію та подальше скерування до вузьких спеціалістів інших медичних закладів при потребі.

Основне завдання медичної реформи в Україні – покращити якість медичних послуг для пацієнтів та забезпечити достойні умови оплати праці медикам.

Головний лікар

КНП «Арбузинський РЦ ПМСД»

Лариса СМАГА